Попри всі негаразди, які існують у зрошувальному землеробстві, голова Державного агентства водних ресурсів Василь Сташук налаштований оптимістично. Саме завдяки хоч і не дуже помітним, але все-таки зрушенням на краще, які відбуваються в цій справі.
— Останніми роками є тенденція щодо зростання политих площ. Так, якщо у 2010-му сільгосптоваровиробниками було полито 589,7 тис.га, то у 2011-му — 594 тис.га. А сьогодні, зважаючи на жарку погоду, темпи поливу випереджують минулорічні показники. В Україні вже полито понад 560 тис. гектарів, в тому числі в АР Крим — 124,2 тис. га, Дніпропетровській області — 26,3 тис. га, Запорізькій — 31,3 тис. га, Миколаївській — 19,9 тис. га, Одеській — 30,3 тис. га та Херсонській — 287,4 тис. гектарів. Щотижня площа поливу збільшується не менш ніж на 10 тис. гектарів. Станом на 17 липня цього року водогосподарськими організаціями Держводагентства на зрошення сільськогосподарських культур подано 932,4 млн.м3 води, що на 102,9 млн. м3 більше, ніж на аналогічну дату минулого року.
— Наскільки готовими були до нинішнього несприятливого для хліборобів літа підпорядковані вам структури?
— Враховуючи прогноз, ми з початку року підготували канали та насосні станції для подачі води на 1 млн гектарів. Всі магістральні канали, а це Дніпро — Донбас, Дніпро — Інгулець, Головний Каховський, Північно-Кримський та канали Інгулецької зрошувальної системи, були вчасно заповнені водою, що дало змогу сільгосптоваровиробникам з квітня розпочати інтенсивні поливи.
На сьогодні всі точки водовиділу забезпечені водою. Насосні станції та зрошувальні системи працюють у посиленому режимі, забезпечуючи потреби зрошуваного землеробства. При цьому затримок з подачею води не відбувається. Потреби сільгосптоваровиробників виконуються у повному обсязі.
— Отже ваше відомство вирішує, так би мовити, магістральні проблеми водопостачання. А за ті, що виникають в регіонах, повинна взятися місцева влада. Окрім того, заливання полів водою не можна вважати ефективним. Адже у світі вже існують інші системи зрошування.
— Хочу зазначити, що в країні також розвивається і прогресивний метод поливу — краплинне зрошування. За останні 10 років площа його застосування зросла з 5,1 тис. га до майже 55 тис. гектарів. Однак це ще недостатньо. Разом з науковими установами ми вважаємо, що площі краплинного зрошення повинні зрости до 250 тис. гектарів, оскільки основною перевагою цього методу є економія водних та енергетичних ресурсів.
У червні Президентом був підписаний Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», яким передбачені заходи з реконструкції і модернізації зрошувальних систем, будівництва краплинного зрошення, придбання сучасної поливної техніки. В цілому за цією програмою за період 2013-2021 роки планується направити на забезпечення розвитку меліорації земель 30 млрд гривень. Це дасть можливість забезпечити в повному обсязі виконання меліоративних заходів для забезпечення продовольчої безпеки країни.

Василь ТУГЛУК
«Урядовий кур’єр»