13 березня 1944 року в Москві був здійснений салют на честь воїнів 3-го Українського фронту, що звільнили Херсон, - на ті часи крупний залізничний вузол і важливий опорний пункт оборони німецько-фашистських військ в пониззях Дніпра. Москва салютувала 20 артилерійськими залпами з 224 гармат.

Щорічно у парку Слави на схилах Дніпра представники обласної і міської влади, установ, організацій, підприємств, громадськості, партійних осередків та головні учасники подій Великої Вітчизняної війни - ветерани - хвилиною мовчання вшановують загиблих земляків, покладають вінки до меморіалу Слави, могили Невідомого солдата.
Час невпинний, і кожного року сивочолі герої згадують своїх бойових друзів – загиблих і живих. У кожного з них своя доля, і військова і громадянська, але кожен увійшов в історію міста, став частиною його минулого і виборов його майбутнє.
До чотирьох годин ранку 13 березня ворожа оборона на найближчих підступах до Херсона була прорвана. Звільнені села Антонівка, Кіндійка, Циганська слобідка (сьогодні вони входять до складу м. Херсона).
До 12-ої години 13 березня 1944 року за 8 годин частини 28-ої армії цілком оволоділи містом. На підступах і в самому Херсоні ворог втратив більше 800 солдатів і офіцерів, багато військового спорядження.
"Ось він, Херсон - дивне, тепле, прекрасне наше місто - тепер назавжди наш. Ось він, Дніпро, могутній, вільний, широкий, до самого моря, назавжди наш", - писала газета "Правда" 15 березня 1944 року. Борис Горбатов, який відвідав місто 14 березня, писав в газеті "Правда" "Херсон виникає увесь оповитий димом пожарищ. Крізь дим видно вулиці міста. Вони пустинні. Жодної людини не видно. На цей город страшно дивитися. Вигнавши людей з житла, німці приступили до систематичного грабежу простого міста. Ми бачили міста зруйновані, знівечені і навіть начисто спалені німцями. Тепер ми побачили город начисто обкрадений.
У місті немає буквально жодного не розграбованого німцями громадського і приватного будинку".
За визволення Херсона наказом Верховного головнокомандуючого 49-ій гвардійській стрілецькій дивізії, 295-ії стрілецькій дивізії, 377-ому артилерійському полку, 1-му авіатранспортному полку, 243-ому окремому батальйону зв'язку, 773-ому окремому радіозаводу було присвоєно звання “Херсонський”. 15 воїнам за визволення міста було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу.
Серед них командир 295-ої стрілецької дивізії полковник О.П.Дорофєєв, командири батальйонів М.М.Кутепов, Г.Т.Акопянц, М.О.Золотухин, Г.Д.Шангелія та ін. Понад 1000 бійців і офіцерів нагороджено орденами і медалями.
Все зберігає народна пам'ять. І доки прийдешнім поколінням буде передаватися правда про вітчизняну війну і велику Перемогу, доти будуть жити у наших серцях ті, хто ціною власного життя наближав історичний день визволення рідної херсонської землі».