Створення водоохоронних зон уздовж та навколо водних об'єктів, у межах яких виділяються природоохоронні території із суворим режимом обмеженої господарської діяльності – прибережні захисні смуги, є одним із напрямків запобігання деградації екосистем і водних ресурсів.
Прибережні захисні смуги – складова частина земель водного фонду України і належать до територій, що охороняються, але не мають статусу заповідних.
Водний кодекс України (ВКУ) дає таке визначення прибережної захисної смуги: «це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони» (ст.1).
Згідно із ст.88 ВКУ прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізку води (у меженний період) шириною:

1. для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;
2. для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
3. для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
Тобто, сама прибережна захисна смуга розташовується ближче до водного об’єкта, ніж інші землі водоохоронної зони. Саме через це прибережні захисні смуги часто розглядаються зацікавленими особами господарювання як можливий об’єкт забудови. Отже, незважаючи на визначені законодавством обмеження права користування на цих територіях, зустрічаються випадки використання земель не за цільовим призначенням.
Правовий режим прибережних захисних смуг встановлений ст.ст. 61, 62 ЗКУ та ст.ст. 88-90 ВКУ.
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Так, згідно, зокрема, ст.89 ВКУ, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

• розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
• зберігання та застосування пестицидів і добрив;
• влаштування літніх таборів для худоби;
• будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
• миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
• влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою з урахуванням містобудівної документації конкретного населеного пункту. Необхідно зауважити, що при встановленні прибережної захисної смуги вздовж або навколо водного об’єкту й острова в межах населеного пункту, на таку прибережну захисну смугу розповсюджується закріплений у нормативних актах правовий режим, і будівництво в межах такої смуги заборонене.
Але, в більшості випадків забудова прибережних територій відбувалася до того, як були визначені межі водоохоронних зон і прибережних захисних смуг у містобудівній документації.
Таким чином, проблема охорони поверхневих об’єктів полягає не тільки у встановленні прибережних захисних смуг, які сприяють запобіганню погіршення екологічного стану екосистем та водних ресурсів, а і у користуванні цими природоохоронними територіями.
Користувачі земель водного фонду зобов’язані суворо дотримуватися встановленого режиму для прибережних захисних смуг та виконувати заходи щодо охорони земель від ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування.
Нажаль, дуже часто фізичні та юридичні особи порушують земельне и водне законодавство при використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг, що завдає значні збитки довкіллю, створює умови й сприяє забрудненню поверхневих вод і земель у межах зазначених територій.
Тому, давайте будемо екологічно свідомими та небайдужими до збереження оточуючого природного середовища!