Те, що зроблено і що необхідно зробити, за традицією оцінюють наприкінці календарного року. Однак у працівників різних галузей існує ще один день, коли вони відриваються від своїх буденних справ й аналізують успіхи та проблеми — це переддень їхнього професійного свята. Саме напередодні такої події ми зустрілися з головою Державного агентства водних ресурсів України Василем СТАШУКОМ, щоб дізнатися, чим живе майже 33-тисячний колектив працівників водного господарства України, які події були для нього найбільш значущими в минулому році. Саме з останнього і розпочалася наша розмова з керівником Держводагентства.
— Подією номер один стало для нас підписання Президентом Віктором Януковичем торік у травні Закону «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра на період до 2021 року», реалізацію якої розпочато з перших днів цього року. Основні завдання програми — реалізація державної політики за такими напрямами: забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, управління водними ресурсами; першочергове забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою; захист сільських населених пунктів і сільгоспугідь від шкідливої дії вод та комплексний протипаводковий захист в басейнах річок Дністра, Пруту, Сірету, а також у басейні річки Тиси у Закарпатській області; екологічне оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води.
— Внаслідок великої кількості снігу, який випав узимку й навесні, багато хто побоювався катастрофічних наслідків весняного водопілля. Водночас фахівці вашого агентства запевняли, що стихія буде під контролем. Наскільки вам вдалося дотримати слова?
— Скоординовані дії водогосподарських організацій забезпечили безаварійний пропуск льодоходу, повеневих та паводкових вод на річках без завдання істотної шкоди економіці країни та населенню. Держводагентство, відпрацьовуючи різні сценарії розвитку повеневої ситуації 2013 року, визначило зони можливого затоплення і передало ці дані місцевим органам влади для вжиття відповідних заходів.
Окрім того, для прийому повеневих вод заздалегідь підготували вільну ємкість. Приміром, у каскаді дніпровських водосховищ вона становила 7,2 мільярда кубічних метрів, що дало змогу зустріти пік паводків без негативних наслідків для господарських об’єктів.
Також задля недопущення загострення санітарно-епідемічної ситуації в місцях питних водозаборів та поліпшення якості води було проведено екологічні та рибогосподарські попуски в басейнах Дніпра, Дністра, Інгульця та Росі.
З 1 квітня 2013 року згідно з регламентом здійснюється промивка русла та екологічне оздоровлення річки Інгулець. А з 17 квітня проводили еколого-репродукційний попуск з Дністровського водосховища, який тривав 31 добу. Це дало змогу підтримати екосистему нижнього Дністра у задовільному стані, поліпшивши санітарно-епідемічний стан на водозаборах Одеської області та створити сприятливі умови для нересту водних живих ресурсів та гніздування птахів. Доцільність же цього заходу науково обгрунтована Національною академією наук України і здійснюється щорічно.
Загалом за період чинності державних протипаводкових програм забезпечено захист 1069 населених пунктів та 477,4 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь. Тільки у 2012 році наші водогосподарські організації побудували та відновили 1,26 км берегоукріплень, 2,79 км захисних дамб, 16 гідротехнічних споруд та розчистили і відрегулювали 61,1 км русел річок.
У Львівській області завершено будівництво другої рівнинної акумулюючої ємкості у верхів’ї річки Дністер біля с. Чайковичі, що дасть змогу акумулювати близько 100 мільйонів кубічних метрів надлишкового паводкового стоку та значно поліпшити умови проходження паводків нижче за течією у Львівській та Івано-Франківській областях.
Одним з пріоритетних напрямів протипаводкового захисту є також проведення заходів на транскордонних річках, де існує загроза втрати українських територій, та проблеми, пов’язані з мандруванням русел і руйнуванням берегів у зоні, прилеглій до державного кордону та інші заходи, для реалізації яких необхідні значні капітальні вкладення.
— Як відомо, південні та східні регіони країни з настанням весни й особливо літа відчувають дефіцит води.
— У забезпеченні водними ресурсами півдня і сходу значну роль відіграють великі державні магістральні канали комплексного призначення. Вода каналами Дніпро — Донбас, Дніпро — Інгулець, Каховським магістральним, Північно-Кримським, крім зрошення, подається в маловодні регіони для задоволення потреб господарсько-питного та технічного водопостачання в АР Крим, Херсонську, Запорізьку, Миколаївську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Донецьку та Харківську області. Тому своєчасна підготовка магістральних каналів дала можливість 21 березня здійснити пуск води у Північно-Кримський канал, 3 квітня — Дніпро — Інгулець, 28 квітня включити в роботу Інгулецьку зрошувальну систему.
На виконання відповідної постанови уряду водосховища Криму наповнено за рахунок подачі води з Каховського водосховища. Загальний її об’єм у наливних водосховищах Криму на початок року становив 87% повного об’єму, що дає змогу повністю задовольнити потреби півострова у водних ресурсах. Враховуючи ж складну ситуацію з наповненням водосховищ природного стоку, що склалася у зимовий період, для потреб водопостачання Сімферополя і Севастополя відкореговано режими забору води з водосховищ. А брак природного стоку до Сімферопольського, Аянського, Партизанського, Чорноріченського водосховищ компенсовано за рахунок забору води з наливного Міжгірного водосховища.
Також для забезпечення населення та галузей економіки водними ресурсами в Луганській області Держводагентство відкоригувало режими роботи водосховищ та водогосподарських систем у басейні річки Сіверський Донець у Харківській і Донецькій областях, що надало можливість забезпечити стабільну роботу водопровідного комплексу «Західна фільтрувальна станція», який забезпечує водою близько 300 тисяч населення Луганщини. Досягнуто домовленості на рівні уповноважених урядів України та Російської Федерації про підтримання сприятливого гідрологічного режиму в річці за рахунок необхідних попусків води з розташованих вище за течією водосховищ на території Російської Федерації. Планується проведення водообміну у Краснопавлівському водосховищі шляхом подачі води каналом Дніпро — Донбас для забезпечення водою нормативної якості Харкова і Харківської області та оздоровлення річки Сіверський Донець. Тому є всі підстави вважати, що населення й галузі економіки будуть забезпечені водними ресурсами до кінця року в повному обсязі.
— Але за прогнозами фахівців, нас чекає спекотне й засушливе літо. Отже потреба у водних ресурсах зростатиме скрізь. Наскільки Держводагентство готове до цього?
— Разом з Мінагрополітики ми вжили заходів, і на сьогодні державна міжгосподарська інженерна інфраструктура готова до подачі води для поливу сільгоспкультур на площі понад 1 мільйон гектарів, внутрішньогосподарська мережа може прийняти воду на площі 820 тисяч гектарів. Ми вчасно підготували насосні станції, канали та трубопроводи і забезпечили всі точки водовиділу водними ресурсами. Державні водогосподарські об’єкти здійснюють подачу води відповідно до замовлень сільгоспвиробників. Усього в Україні вже полито понад 370 тисяч гектарів.
Але, на жаль, через брак дощувальної техніки, незадовільний стан внутрішньогосподарської мережі сільгоспвиробники поливають не всі площі, підготовлені до подачі води. Як наслідок, укладено договорів з водокористувачами на подачу води для зрошення ледь більше, ніж на 540 тисяч гектарів площ. Тому як нині, так і на перспективу актуальним залишається питання відновлення зрошувального землеробства. Зокрема, робити це необхідно на площах, які розташовані в зоні дії державних та внутрішньогосподарських зрошувальних систем, що не втратили інженерну інфраструктуру. Після проведення інвентаризації ми встановили, що відновити зрошуване землеробство можна на понад 900 тисячах гектарів.
У 2013-у, вперше за останні роки, агентство отримало кошти з держбюджету на проведення капітального ремонту. Їх спрямували на відновлення об’єктів зрошувальних систем півдня України, Північно-Кримського і Головного Каховського магістрального каналів. Ці заходи дадуть змогу додатково забезпечити зрошення на площі близько 15 тисяч гектарів.
На виконання відповідних доручень уряду розроблено також Концепцію техніко-економічного обгрунтування відновлення зрошення в південному регіоні України. При цьому хочу зробити акцент на роботі осушувальних систем, які розташовані на площі 3,3 мільйона гектарів та відіграють значну роль у підвищенні продуктивності земель і гарантованому виробництві сільгосппродукції. Середньорічне виробництво валової продукції рослинництва на осушуваних землях становить приблизно 30% загального виробництва. Крім того, завдяки цим землям значною мірою зменшено негативний вплив повеней, вирішуються питання захисту населених пунктів і сільгоспугідь від підтоплення та затоплення.
— Для виконання таких великих обсягів робіт, очевидно, необхідні чималі матеріальні ресурси й потужна технічна складова. Адже на самому ентузіазмі, як кажуть, далеко не заїдеш.
— Скажу лише, що загальна балансова вартість державного водогосподарсько-меліоративного комплексу України становить 15,3 мільярда гривень. Його можливості — подача води на зрошення сільськогосподарських культур на площі 2,2 мільйона гектарів, відведення надлишкових вод з 3,3 мільйона гектарів осушених земель, захист понад 500 населених пунктів і близько 300 тисяч гектарів земель від підтоплення. Окрім названого, забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням, контроль за якістю водних ресурсів, експлуатація та підтримка в працездатному стані 3,8 тисячі гектарів захисних дамб, 2,2 тисячі насосних станцій, 41 тисячі гідротехнічних споруд, 42 тисяч км каналів, 44,4 тисячі км колекторно-дренажної мережі тощо.
Нині всі загальнодержавні меліоративні фонди (магістральні та міжгосподарські канали, трубопроводи, насосні станції, гідротехнічні споруди, захисні дамби тощо), які утримують за рахунок коштів державного бюджету, збережено, вони в справному стані й здатні виконувати поставлені перед нами завдання. А весь цей обсяг робіт забезпечує колектив Держводагентства, який складається з понад 23 тисяч робітників та 9 тисяч висококваліфікованого інженерно-технічного персоналу. Тому напередодні нашого професійного свята від щирого серця хочу подякувати за роботу як усьому колективу галузі, так і кожному фахівцеві зокрема, завдяки спільній злагодженій роботі яких ми зможемо й надалі вирішувати важливі завдання соціально-економічного розвитку нашої країни. Бажаю всім міцного здоров’я, добробуту, подальших успіхів у професійній діяльності.

Василь ТУГЛУК,
«Урядовий кур’єр»
"