Міністр Мінприроди Олег Проскуряков та Голова Держводагентства Василь Сташук завітали до Херсонщини з робочим візитом

05.02.2013

Сьогодні, 5 лютого 2013 року, Міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков та Голова Державного агентства водних ресурсів Василь Сташук перебували з робочою поїздкою у Херсонській області, де, зокрема, розглядалися перспективи розвитку зрошуваного землеробства краю.

Це був перший візит Олега Проскурякова до Херсонської області, і він мав на меті детально ознайомитися з роботою водогосподарсько-меліоративного комплексу регіону, його проблемами, можливостями, досягненнями та перспективами. Тому на Херсонську землю він прибув у супроводі Голови Державного агентства водних ресурсів Василя Сташука та директора Інституту водних проблем і меліорації, академіка НААН Михайла Ромащенка. Програма перебування офіційної делегації включала в себе перелік значимих для Херсонщини водогосподарських об’єктів.
Так, візитівкою південного регіону, зокрема, його іригаційних систем, можна назвати Головну гідротехнічну споруду Північно-Кримського каналу. Саме з цього об’єкта і розпочалось ознайомлення Міністра Мінприроди з водогосподарським потенціалом області. Начальник Управління Північно-Кримського каналу Микола Риженко ознайомив присутніх з основними технічними характеристиками гідротехнічного об’єкту, доповів про роботу управління каналу та про хід підготовки до поливного сезону 2013 року.

Довідкова інформація:
Від Каховського водоймища до Керчі через посушливі степи Херсонщини і Північного Криму простягнулася на 400,5 км штучна блакитна ріка – Північно-Кримський канал. Ця могутня водна артерія вирішує проблеми зрошення й обводнювання земель Херсонської області та Північного Криму і забезпечення їх технічною та питною водою.
Комплекс споруд, що обслуговуються управлінням Північно - Кримського каналу, містить у собі власне магістральний канал, 37 регульованих споруд, 11 підпірно-регулюючих споруд, 4 дюкери, 1 акведук, 52 автомобільних і 8 залізничних мостів.
Протягом 2012 року з Каховського водосховища через головну споруду в канал було подано 1,7 мільярдів кубометрів дніпровської води. З них біля одного мільярда кубометрів використовується на зрошення 200 тисяч гектарів поливних земель Херсонщини і Криму. Інший обсяг подається на технічні потреби таких великих підприємств як завод «Кримський ТИТАН» і «Кримський содовий завод», водопостачання міст Керчі, Сімферополі, Феодосії й інших населених пунктів.

Далі делегація мала можливість ознайомитися з музеєм розвитку меліорації на Херсонщині, де зберігається історичний матеріал, який яскраво ілюструє і інформує відвідувачів про історію зрошення Херсонської області починаючи з 20-х років по сьогодення.
Згідно програми перебування, делегація відвідала і Головну насосну станцію Каховського магістрального каналу – серце найбільшої в Європі зрошувальної системи. У свою чергу, начальник управління Каховського магістрального каналу Юрій Ващенко доповів про хід підготовки до поливного сезону. Крім того, гості мали можливість відвідати докову частину насосної станції і наочно переконатися у потужності агрегатів, які здатні подавати воду з водосховища в приймальний басейн на висоту 25 м.

Довідкова інформація:
Каховська зрошувальна система найбільша з систем побудованих на Україні і в Європі, забезпечує подачу води на зрошення Херсонської і Запорізької областей на площі 216 тис. га з перспективою розвитку до 785 тис га.
До складу головного вузла входять: головна насосна станція з витратами 360 куб.м/с, в будівлі вмонтовано 12 насосно-силових агрегатів. Каховський магістральний канал протяжністю 130 км. Окрім подачі води на зрошення від Каховського магістрального каналу здійснюється водозабір для питного водопостачання населених пунктів Іванівського району Херсонської області та міст Мелітополь і Бердянськ Запорізької області.

Після огляду гідротехнічних об’єктів, під головуванням Міністра екології та природних ресурсів, за участю Голови Державного агентства водних ресурсів була проведена нарада щодо перспектив розвитку зрошуваного землеробства у Херсонській області. Участь у нараді також взяли перший заступник Голови Херсонської облдержадміністрації - керівник апарату Вячеслав Білий, заступник голови облдержадміністрації Михайло Мельник, керівники водогосподарських організацій південного регіону, представники місцевих органів влади, аграрних підприємств та ін.

Зокрема, під час наради розглядалися питання щодо відновлення в повному обсязі зрошення на Півдні України. Так, з основними напрямками Концепції техніко-економічного обґрунтування відновлення зрошення в південному регіоні України ознайомив присутніх директор Інституту водних проблем і меліорації, академік НААН Михайло Ромащенко. Свою думку з цього приводу висловили Перший заступник голови Херсонської обласної адміністрації – керівник апарату Вячеслав Білий, заступник голови облдержадміністрації з питань агропромислового розвитку Михайло Мельник. Загалом основні напрямки Концепції були підтримані. Тим паче, що на території Херсонської області вже впроваджується з 2012 року «Комплексна Програма розвитку водного господарства Херсонської області на період до 2020 року, якою передбачено проведення робіт по реконструкції та модернізації зрошувальних систем і відновлення всього наявного клину зрошення на Херсонщині. Окрім цього програмою передбачається заходи по централізованому водопостачанню сільського населення питною водою та захист від шкідливої дії вод територій сільських населених пунктів і екологічне оздоровлення річки Дніпро.
Також під час наради піднімалося питання щодо активізації роботи з передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі з комунальної у державну власність. Зокрема, директор ДП «Водексплуатації» Владислав Мангер доповів про результати та перебіг цієї роботи по прийому внутрішньогосподарських меліоративних мереж з комунальної у державну власність. За результатами виступу та його обговорення, було прийнято рішення активізувати та продовжити роботу за даним напрямком.
Зі свого боку Голова Держводагентства Василь Сташук доповів Міністру екології та природних ресурсів, що на сьогодні меліоративні системи готові подавати воду більше ніж на мільйон гектарів. Питання лише в тому, чи здатні водокористувачі взяти цю воду.