Водні ресурси є однією з найважливіших складових природних ресурсів, якими користуються споживачі в Україні. Вони не є невичерпними і раціональне їх використання з огляду на майбутнє має передбачати спеціальні заходи щодо їх відтворення та охорони.
Державний комітет України по водному господарству як центральний ор-ган виконавчої влади, основним завданням якого є управління і контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, визначає по-треби населення і галузей економіки України у водних ресурсах, координує виконання таких державних цільових програм як:
- Загальнодержавна програма розвитку водного господарства України;
- Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води;
- Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населе-них пунктів і сільськогосподарських угідь;
- Державна цільова соціальна програма першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою.
Складовою частиною зазначених програм є заходи щодо поліпшення стану водних ресурсів.
Гідрографічна сітка Херсонської області представлена однією великою річкою – Дніпром (довжина в межах області – 200 км) з Каховським водосхо-вищем; середньою річкою – Інгульцем (180 км).
В області налічується 693 озера загальною площею 170220,18 га, 1154 ставка - площею 12317,41 га. Загальна довжина прибережних захисних смуг в ме-жах Херсонської області близько 3900 км.
За запасами водних ресурсів ( 1 тис. куб. метрів на 1 жителя) Україна є однією з найменш забезпечених у Європі країною ( у Швеції – 2,5 тис. м3, Великобританії – 5, Франції – 3,5, Німеччині – 2,5 тис. м3).
На сьогоднішній день в області нараховується 26 сіл, населення яких користується привізною водою. Основною причиною користування привіз-ною водою в сільських населених пунктах є відсутність поверхневих і підзе-мних вод належної якості.
Для централізованого забезпечення питною водою населених пунктів Іванівського та Сірогозького районів будується Іванівський груповий водо-провід з водозабором води з Головного Каховського магістрального каналу.
Працюємо над питанням щодо продовження будівництва, що дасть змогу збільшити забезпечення населення області питною водою.
Крім того, в області розроблені і затверджені техніко – економічні розрахунки Великоолександрівського і Великолепетиського групових водо-проводів, будівництво яких дозволить подати якісну питну воду у 44 села з населенням 67 тис. чоловік.
Водами Дніпра живляться Інгулецька, Краснознам’янська та Каховська зрошувальні системи і Північно-Кримський канал. Загальна площа зрошення за рахунок річки Дніпро в межах Херсонської області близько 260 тис.га. Дніпро це зарегульована річка. Регулювання стоку та режими роботи каскаду Дніпровських водосховищ у тому числі і Каховського встановлює Міжвідом-ча комісія, рішення якої є обов’язковим для виконання усіма учасниками во-догосподарського комплексу.
На стан поверхневих вод басейну р. Дніпро в межах області вплива-ють скиди водокористувачів, скиди високо мінералізованих шахтних вод Кривбасу, а також вода, яка надходить із-за меж області. Об’єми скидів стіч-них вод у р. Дніпро в межах області в середньому складають 40-50 млн.м3 на рік. Основними забруднювачами поверхневих вод являються підприємства комунальної галузі. Як правило перевищення гранично допустимих скидів спостерігається по біогенним елементам (азотна група, фосфати), біологічне та хімічне споживання кисню. Також на стан якості води у пониззі вплива-ють нагоні явища, коли морська вода, при низьких (санітарних) попусках во-ди у нижній б’єф, у придонній частині доходить майже на 15-20 кілометрів вверх по течії Дніпра.
Якісний стан води в р. Дніпро в межах Херсонської області за період 1999 – 2009 роки практично знаходився у межах середньо багаторічних зна-чень. У зв’язку із зменшенням антропогенного впливу (спад виробництва) спостерігається покращення якості води, але в той же час по окремим показ-никам погіршується, зокрема вміст фосфатів у воді р. Дніпро за десятиріччя підвищився майже в 1,3 рази. Але це літо показало, як може різко змінитись стан водойм під дією природних чинників - у даному випадку високі темпе-ратури. В результаті різко погіршилися біохімічні показники, прискорилися гнилісні процеси що привело до утворення сірководню, зменшенню в воді кисню і як наслідок до заморів живих водних ресурсів.
Водним законодавством, для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, в межах водозборів встановлюються водоохоронні зони поверхневих водних об’єктів.
Зовнішні межі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг визна-чаються за спеціально розробленими проектами.
В місцеві органи виконавчої влади від облводгоспу надаються пропозиції про невідкладну необхідність винесення в натуру водоохоронних зон і при-бережних захисних смуг.
Вкрай негативно на стан річок впливає забудова прибережних земель.
На виконання комплексної програми захисту від шкідливої дії вод по Каховському водосховищу на абразивно небезпечних ділянках в межах на-селених пунктів Каховського, Горностаївського і Великолепетихського райо-нів проведено берегоукріплювальні роботи.
З метою поліпшення стану річок та водойм, забезпечення умов для ра-ціонального використання водних ресурсів Херсонської області, поліпшення регулювання водного режиму водозбірного басейну р. Дніпро з використан-ням екологічного обґрунтування технологій, облводгосп з 2007 року прово-дить роботу по відновленню та облаштуванню природних водних джерел. За цей час загальна кількість відновлених джерел склала 42 шт., з них 20 - від-новлених, 22 - впорядкованих. Разом із громадськістю та органами влади приймаються заходи по збереженню і підтриманню у робочому стані віднов-лених джерел.
Відповідно ст. 239 Кодексу України про адміністративні правопорушення спеціалістами облводгоспу здійснюється контроль за раціональним викорис-танням, охороною та відтворенням водних ресурсів, проводиться обстеження прибережних захисних смуг річок, ставків, водосховищ, лиманів тощо. Так у 2009 році в результаті обстежень виявлено та ліквідовано більше 60 стихій-них несанкціонованих сміттєзвалищ, порушники притягнуті до адміністрати-вної відповідальності. Своїми силами виготовлені довідники основних харак-теристик малих річок області, які розташовані в басейні р. Дніпро.
Що стосується основних першочергових заходів по покращенню екологічно-го стану водних ресурсів у нижній течії Дніпра, спеціалісти обласного управ-ління водного господарства пропонують наступне:
1. Пропуски в нижній б'єф Каховської ГЕС витримувати на рівні не нижче науково обґрунтованих обсягів;
2. Забезпечити дотримання регламенту скиду води з Карачунівського водо-сховища, який забезпечуватиме якість води в р. Інгулець;
3. Житлово-комунальним та іншим підприємств, які скидають стічні води у басейн р. Дніпро:
- Припинити скид неочищених стоків у Каховське водосховище на території м. Берислав.
- Направити свої зусилля на покращення ступеню очистки стічних вод.
4. Посилити контроль за додержанням вимог водоохоронного законодавства в водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах водних об'єктів.
5. Продовжити роботу по відновленню та облаштуванню природних джерел;
6. Вирішити питання щодо надання повноважень органам Держводгоспу на-кладати стягнень на порушників за невиконання вимог приписів і ненадання звітності про використання водних ресурсів.
Але, тільки спільними зусиллями державних природоохоронних організацій, із залученням недержавних та громадських організацій, розширенням мож-ливостей природоохоронних органів, висвітленням в засобах масової інфор-мації екологічних проблем, мобілізацією місцевих ресурсів та ініціатив, без-посередньою участю кожного громадянина можливо припинити подальше забруднення вод та ефективно впроваджувати заходи по оздоровленню вод-них об’єктів Херсонщини.