Припинення скидів поливної дніпровської води у балку Великі Сірогози з Північно-Рогачицької зрошувальної системи зумовило сильне загострення водно-екологічної ситуації по всій протяжності балки, фактично виникнення надзвичайної ситуації. Мешканці семи населених пунктів, що розташовані вздовж неї, свійська худоба, тваринний і рослинний світ у районі балки залишились без води. 8 грудня 2009 року у приміщенні Нижньосірогозької районної державної адміністрації відбулась нарада, на якій співробітники Інституту гідротехніки і меліорації УААН представили на розгляд громадськості Схему підвищення водозабезпеченості балки Великі Сірогози та покращення екологічного стану ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Великі Сірогози".
Херсонська область – одна із найменш забезпечених водою областей України. Станом на 01 квітня 2008 р. у маловодний рік водозабезпеченість місцевими водними ресурсами на одну особу жителів області становить лише 181 л/добу, у той час як у таких південних та південно-східних регіонах України як Одеська область – 228, Дніпропетровська – 461, Донецька – 516, Миколаївська – 525, АР Крим – 621, Запорізька область – 659 л/добу. За визначенням Європейської економічної комісії ООН, регіон, водні ресурси якого не перевищують 1,5 тис. м3 на одну людину, вважається незабезпеченим водою.
В окремих районах Херсонської області проблема забезпечення населених пунктів питною та поливною водою одна з найгостріших у регіоні. Це зокрема такі райони, як Високопільський, Нововоронцовський, Новоолександрівський, Бериславський, Горностаївський, Великолепетиський, Великорогачицький, Нижньосірогозький. Незважаючи на розташування відносно недалеко (до 30 км) від Каховського водосховища, багато степових сіл і селищ не мають води.
У північно-східній частині області найменш водозабезпеченим є Нижньосірогозький район. Його гідрологічна мережа представлена переважно сухими балками, подами і степовими блюдцями, які лише навесні трохи живляться тало-дощовими та, інколи, протягом року, дощовими водами.
І лише Сірогозька балка - єдина з них, після введення у кінці 70-х років в експлуатацію Північно-Рогачицької зрошувальної системи перетворилась на штучну річку.
Загальна довжина річки, утвореної на днищі балки, становить 65,0 км (54,7 км у Нижньосірогозькому районі та 10,3 км у Іванівському районі).
Для акумуляції води у балці в межах Нижньосірогозького району створено 49 гребель і ставків. Загальним об’ємом близько 5,8 млн.м3 (табл. 4, 5, рис.5, 6).
Водоприймачем штучної річки є безстічний Агайманський под площею близько 100,0 км², у якому поверхневий стік накопичується і поступово випаровується. Водоприймальна здатність Агайманського поду складає близько 16 млн м³ води. У 1970-х роках територію поду визнано заповідною і взято під відповідну охорону.
Створений у балці водогосподарській комплекс слугує для обводнення прилеглих територій, зрошення земель на водозбірній площі, поливу присадибних ділянок, риборозведення, відпочинку та інших рекреаційних потреб населення, організації об’єктів і територій природно-заповідного фонду, функціонування природного місцевого заказника.
Так, за період подачі води в балку Великі Сірогози, на її території сформувався своєрідний рослинний та тваринний світ, у якому багато видів фауни і флори, занесених у Зелену та Червону книги України.
Тому за ініціативою природоохоронних органів, науковців та громадськості ХІХ сесією п’ятого скликання Херсонської обласної ради прийнято рішення від 4 жовтня 2007р. №412 «Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення «Балка Великі Сірогози» території в Нижньосірогозькому районі Херсонської області».
Балка Великі Сірогози, перетинаючи землі шести сільських рад і Нижньосірогозької селищної ради, проходить по території населених пунктів Нижньосірогозького району (с.с. Догмарівка, Богданівка (балка Іполітова), Першопокровка, Новоолександрівка, Верхні Сірогози, смт. Нижні Сірогози), в яких проживає 10,4тис. жителів при загальній кількості населення району 17,1тис.чол. та с.Фрунзе Іванівського району з населенням 1,5тис. жителів.
Раніше балка була джерелом зрошення понад 7тис.га земель, у т.ч. 1,5тис.га – на державних зрошувальних системах, 2,4тис.га малого зрошення та більш як 3тис.га земель – „супутників” (табл. 3). Через списання зрошуваних земель, переведення їх у богарні, а також зносу і розукомплектації зрошувальних мереж на даний час як державне, так і „мале” зрошення не функціонує у проектному режимі.
Останніми роками з загальної кількості зрошуваних земель району (2,8тис.га) поливається близько 1,7тис.га, а безпосередньо з ставків, улаштованих у балці – 0,3-0,4тис.га, що пов’язано з відсутністю води у нижній частині балки. Так, у 2008 році полив присадибних ділянок у селах, що розташовані по берегах балки, виконувався лише в Першопокровській (СКП „Каїш” 49га, водозабір 22,3тис.м3) і Новоолександрівській (спілка «Джерело» - 3га і 1,5тис.м3 відповідно) сільських радах. У 2009р. лише СКП «Каїш» поливалось 59га через управління каналів Північно-Рогачицької зрошувальної системи.
Припинення скидів поливної води із Запорізької області зумовило сильне загострення водно-екологічної ситуації по всій протяжності балки, фактично виникнення надзвичайної ситуації. Населення, свійські тварини, рослинний і тваринний світ у районі балки залишились без води. Рівні води у ставках різко знизились. Ставки пересохли або перетворились на калюжі. Внаслідок цього загинула риба, зникла водна рослинність, повсихали дерева у прибережній смузі. Пересохлі ставки покинули водоплавні птахи. Водозабірні споруди і насосні станції місцевих зрошувальних систем припинили роботу. Населення змушене було використовувати для поливу питну воду, яка у вододефіцитному районі є лімітованим і дорогим ресурсом. Погіршився санітарно-епідеміологічний та естетичний стан колишнього водотоку.
Основною причиною припинення подачі води у Сірогозьку балку є недофінансування Запорізького облводгоспу з державного бюджету на оплату електроенергії використаної ля подачі води. Окрім того, зважаючи на те, що водокористування у балці відноситься до категорії “використання води на комунально-побутові потреби та зрошення земель-“супутників”, згідно чинного законодавства водокористувачі повинні здійснювати плату за воду. Така подальша подача води у балку може бути відновлена лише за умови відшкодування водокористувачами витрат Управління каналів Північно-Рогачицької зрошувальної системи (ПРЗС) на основі трьохсторонніх договорів (Управління каналів ПРЗС, Іванівське МУВГ, водокористувачі). На жаль із-за низької платоспроможності населення, перспектива укладання таких договорів, а головне оплата за цими договорами послуг подача води є вкрай проблематичною.
На виконання розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 30 вересня 2009 року № 1160 Інститутом гідротехніки і меліорації УААН була розроблена схема підвищення водозабезпеченості балки Великі Сірогози та покращення екологічного стану ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Великі Сірогози".
8 грудня 2009 року у приміщені Нижньосірогозької районної державної адміністрації відбулась нарада, на якій вчені - автори Схеми, представили її на розгляд громадськості та представників обласної держадміністрації, апарату Нижньосірогозької, Іванівської районних державних адміністрацій, райрад, структурних підрозділів влади та засобів масової інформації.
На нараді, зокрема, були присутні Голова Херсонської обласної державної адміністрації Сіленков Б.В., головний інженер Херсонського обласного виробничого управління водного господарства Ємченко Г.В., Перший заступник директора Інституту гідротехніки і меліорації УААН Ромащенко М.І., начальник Каховської ГГМЕ Хеміч І.М., головний гідрогеолог Каховської ГГМЕ Рябцев М.П., начальник управління Північно-Рогачицької зрошувальної системи Щербина А.В., завідувач відділу Інституту гідротехніки і меліорації УААН Шевченко А.М., завідувач лабораторії Інституту гідротехніки і меліорації УААН Савчук Д.П., начальник і провідний інженер Іванівського міжрайонного управління водного господарства, селищні та сільські голови с. Новоолександрівки, смт.Верхні Сірогози, смт. Нижні Сірогози, с.Нижні Торгаї.
Із концепцією та запропонованими технічними рішеннями, викладеними у Схемі, що, на думку вчених, здатні підвищити водозабезпечення балки Великі Сірогози, ознайомив присутніх академік УААН Михайло Ромащенко.
Так, згідно з матеріалами Схеми, підвищення водозабезпечення у районі балки Великі Сірогози пропонується здійснити на основі проведення комплексу організаційно-господарських та технічних заходів на створеному у балці водогосподарському комплексі, який передбачає:
- мінімізацію втрат води на фільтрацію та випаровування з водного дзеркала шляхом ліквідації проблемних водойм і реконструкції ставків;
- підвищення надійності водопостачання на основі приведення ємкості ставків до потреб та можливостей їхнього заповнення технологічними скидами води із Північно-Рогачицької зрошувальної системи;
- розроблення та запровадження механізму відшкодування витрат на подачу води у водойми за рахунок коштів місцевих громад;
- оптимізацію режиму скидів зі зрошувальних каналів Північно-Рогачицької зрошувальної системи у балку;
- акумуляцію стоку повеневих вод у ставках і ефективного їх використання із застосуванням вологозарядкових поливів;
- зрошення присадибних ділянок і земель на основі краплинного та інших видів водозберігаючого зрошення;
- влаштування системи автономної водоподачі для заповнення каскаду ставків шляхом проектування та будівництва нових водогонів.
Ці заходи забезпечать відновлення стабільного функціонування штучного водоакумулюючого, водоскидного та природоохоронного тракту “Балка Великі Сірогози – Агайманський під”.
Щодо технічних рішень підвищення водозабезпеченості у районі балки Великі Сірогози, то тут пропонується:
- ліквідація 36 ставків-накопичувачів води із 51 існуючого ставу;
- реконструкція ложа верхових ставків з улаштуванням протифільтраційного екрану;
- розчищення русла річки від продуктів замулення ґрунту та заростання очеретом на ділянках із загальною довжиною 44 км;
- очищення ставків від замулення.
З урахуванням мінімально допустимого мертвого об’єму води у ставках, який має становити не менше 30 % від об’єму заповнення, при обґрунтуванні заходів Схеми прийнято сумарний об’єм заповнення ставків 2,12 млн. м3. Такий об’єм можливо накопичити у 15 ставках замість 51 існуючих. Відповідно площа дзеркала такої кількості ставків становитиме біля 100 га, замість 293,3 га, тобто скоротиться майже утричі. Відповідно у 3 рази скоротяться втрати води на випаровування з водної поверхні з майже 2,0 млн. м3 до 0,6-0,7 млн. м3 і на фільтрацію з 3,3 млн. м3 до 1,1млн. м3.
Таким чином загальна потреба у воді для 15 ставків з урахуванням фільтраційних втрат по руслу балки буде становити біля 5,2 млн. м3, що підтверджується розрахунками Іванівського МУВГ (табл. 7). Витрати електроенергії на подачу такої кількості води становитимуть 1,664 млн. кВт. год. При вартості подачі 1 м3 на рівні 0,212 грн./м3 вартість водоподачі у балку при зменшенні кількості ставків становитиме 1100 тис. грн., або 92,0 грн. на одного жителя у рік. З урахуванням можливого залучення механізму відшкодувань витрат на оплату електроенергії на подачу води на зрошення з державного бюджету у розмірі до 50%, розмір плати у розрахунку на одного жителя істотно зменшиться.
Ліквідацію, зокрема, пропонується здійснити улаштуванням у тілі існуючих греблях проранів для безперешкодного пропуску води через територію ставків, що ліквідуються. Конструкція прорану визначається на місці відповідно до гідротехнічних та гідрогеологічних умов на об’єкті. Очищення ставків від замулення передбачається здійснити на усіх ставках, що залишаються. Реконструкцію ставків з улаштування протифільтраційних конструкцій (загальною площею 35,0 га) слід розглядати як перспективний захід, що може бути здійснений за наявності відповідного фінансування.
Технічні заходи щодо підвищення водозабезпеченості сільських територій у районі балки Великі Сірогози, передбачені даною Схемою, одночасно є заходами, які поліпшать водно-екологічну ситуацію та підвищать рівень захисту території від затоплення і підтоплення.
Після ознайомлення зі Схемою присутні висловили власні бачення перспектив її реалізації і прогнози щодо подальшого ефективного використання водних об’єктів після впровадження заходів, запропонованих вченими, та більшістю голосів схвалити розроблену Інститутом гідротехніки і меліорації УААН Схему підвищення водозабезпеченості балки Великі Сірогози та покращення екологічного стану ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Великі Сірогози".