17 липня 2012 року Голова Держводагентства України В.Сташук взяв участь у нараді під головуванням Прем’єр-міністра України М.Азарова, під час якої розглядалися питання щодо реалізації Загальнодержавної програми «Питна вода України». Зазначена нарада відбулась на базі Деснянської водопровідної станції ПАТ «АК «Київводоканал». На нараді йшлося, зокрема, про екологічний стан водойм, відмову від використання побутової хімії з фосфатовмісними сполуками, посилення контролю за очисткою стічних вод.

Для стабільного водопостачання населення та галузей економіки України у поточному році в умовах маловодної повені заакумульовано в основних водосховищах країни близько 50 куб. км води.
Річка Дніпро забезпечує 2/3 населення України водою і приток до неї формується за рахунок стоку Прип’яті та Десни.
Станом 1 червня каскад дніпровських водосховищ (загальний об’єм 43,8 куб. км і корисний - 18,5 куб.кілометрів) був заповнений до проектних позначок. Відповідно до Правил експлуатації на сьогодні водосховища працюють у режимі використання забезпечуючи потреби населення і галузей економіки.
Щорічна потреба населення та галузей економіки у водних ресурсах складає близько 15 - 16 млрд.куб.метрів. У 2011 році з природних джерел забрано 14,7 млрд. куб.м води, з них 2,0 млрд. куб.м – з підземних водних джерел.
Найбільшими водоспоживачами у територіальному розрізі є Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Херсонська, Одеська області та Автономна Республіка Крим, на які припадає 71 % сумарного обсягу забору води.
У галузевому розрізі основними водоспоживачами є підприємства промисловості, якими забирається 38 % води від загального забору по країні, сільського господарства – 40 %, комунальне господарство – 21 %.
Втрати при транспортуванні склали 2,2 млрд. куб. м води (15 % від забраної) і найбільший відсоток втрат у житлово - комунальній галузі - 36 %.
У 2011 році у поверхневі водні об’єкти скинуто понад 7,7 млрд. куб. м стічних вод, у тому числі забруднених – 1,6 млрд. куб. м (або 21 %)
Основною причиною забруднення поверхневих вод є скид забруднених комунально-побутових і промислових стічних вод без очистки безпосередньо у водні об'єкти та через систему міської каналізації (у 2011 році комунальними підприємствами забрано 3,1 млрд.. куб.м. води, скинуто 2,1 млрд.. куб.м., втому числі забруднених – 0,6 млрд.. куб.м).
На Дніпровських водосховищах розташовано 26 водозаборів, якість води в яких віднесено до ІІ та ІІІ класу, тобто відповідає нормативам для господарсько-питного використання.
Спостереження за зміною якості води за гідрохімічними показниками ведуться на 503 створах, з яких 75 встановлені у місцях розташування питних водозаборів. Крім того, на 254 створах здійснюється радіаційний моніторинг поверхневих вод. Працює 39 лабораторій.
Однак, високі температури повітря у літній період, скиди забруднюючих речовин, зокрема, фосфатів, сприяють цвітінню водойм (розвиток синьо-зелених водоростей) та розвитку процесів окислення органічних речовин і як наслідок має місце ускладнення екологічної ситуації на окремих водозаборах. Тому питання заборони використання миючих засобів на основі фосфатів є актуальним та потребує якнайшвидшого вирішення на законодавчому рівні.
Враховуючи різні природно-кліматичні умови регіонів України, проблема їх водозабезпечення, а також покращення екологічного стану водних об’єктів вирішується за рахунок територіального та сезонного перерозподілу водних ресурсів.
Водозабезпечення маловодних регіонів країни здійснюється за допомогою магістральних каналів комплексного призначення.
У системі Держводагентства діє 5 унікальних загальнодержавних магістральних каналів, це - Північно-Кримський, Головний Каховський, Інгулецький, Дніпро-Донбас та Дніпро-Інгулець, загальною протяжністю 932 км з потенціальним об’ємом подачі більше 10 куб. км води на рік (у 2011 році подано 2,7 куб. км).
З метою недопущення загострення санітарно-епідемічної ситуації в місцях питних водозаборів та покращення якості води, зменшення негативного впливу від скиду забруднених стічних вод у водні об’єкти, Держводагентством постійно здійснюються відповідні організаційно-технічні та водогосподарсько-екологічні заходи.
Для покращення якості води в басейні р. Сіверський Донець та подачі водокористувачам м. Харкова та Харківської області води нормативної якості каналом Дніпро-Донбас з 1 липня розпочато подачу води у Краснопавлівське водосховище (станом на 17 липня забрано 33.3 млн.м3 з Дніпродзержинського водосховища) Це вже дало змогу зменшити жорсткість води у Орільському водосховищі (з 12 до 6 мг-екв. /дм3, норма - 7 мг-екв. /дм3) та підвищити рівень заповнення Краснопавлівського водосховища. Всього буде подано 120 млн.м.куб. води.
Крім того, здійснюється подача дніпровської води по каналу Дніпро Інгулець в Карачунівське водосховище, що дало змогу привести показники якості води до нормативної на водозабрі м.Кривий Ріг та Інгулецькій зрошувальній системі (із передбачених 120 млн.м3 станом на 17 липня подано 93 млн.м3).
Здійснено еколого-репродукційний попуск з Дністровського водосховища для водозабезпечення м. Одеси (обсягом 1,1 куб. км води, що на 200 млн .м3 більше ніж у минулому році).
Здійснено водообмін у Придунайських водосховищах (станом на 17 липня заповнення складає 90 % від їх повного об’єму).
Здійснена промивка Білоцерківського Верхнього, Стеблівського та Корсунь-Шевченківського водосховищ в басейні р. Рось. Це дає змогу забезпечити м. Корсунь-Шевченківський водою нормативної якості.
Верховною Радою України у травні цього року прийнято Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».
Заходи Програми будуть вирішуватись шляхом системної реалізації державної політики щодо сталого інноваційно-інвестиційного розвитку водного господарства. Передбачено вирішення нагальних проблем, які стосуються першочергових заходів екологічного оздоровлення та відновлення екосистеми Дніпра, як основної водної артерії України, забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення, першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, які користуються привізною водою.
Заходами Програми з поліпшення водопостачання сільських населених пунктів у маловодних регіонах передбачено за період 2013-2021 роки побудувати 1,1 тис.км водопровідних мереж у 200 селах 16 регіонів України, де населення на даний час користується привізною водою. Вартість будівельно-монтажних робіт з будівництва систем водопостачання і водовідведення складає 1,7 млрд. грн., у тому числі 0,9 млн.грн за рахунок державного бюджету та 0,8 млн.грн. – місцевого бюджету. Головним виконавцям зазначених заходів визначено Держводагентство.