Відбулась нарада з питання водозабезпечення балки Великі Сірогози

25.05.2012

25 травня 2012 року у приміщенні Верхньосірогозької районної селищної ради за участю голови Нижньосірогозької районної адміністрації Олександра Шилкіна, голови районної ради Володимира Мельничука та начальника Херсонського облводресурсів Єгора Коваленка відбулась нарада, під час якої розглядались можливі шляхи водозабезпечення балки Великі Сірогози. У нараді також приймали участь селищні та сільські голови с.Новоолександрівки, смт.Верхні Сірогози, смт. Нижні Сірогози, с.Нижні Торгаї та представники депутатського корпусу.
Херсонська область – одна із найменш забезпечених водою областей України. В окремих районах Херсонської області проблема забезпечення населених пунктів питною та поливною водою одна з найгостріших у регіоні. Це зокрема такі райони, як Високопільський, Нововоронцовський, Новоолександрівський, Бериславський, Горностаївський, Великолепетиський, Великорогачицький, Нижньосірогозький. Незважаючи на розташування відносно недалеко (до 30 км) від Каховського водосховища, багато степових сіл і селищ не мають води.
У північно-східній частині області найменш водозабезпеченим є Нижньосірогозький район. Його гідрологічна мережа представлена переважно сухими балками, подами і степовими блюдцями, які лише навесні трохи живляться тало-дощовими та, інколи, протягом року, дощовими водами.
І лише Сірогозька балка - єдина з них, після введення у кінці 70-х років в експлуатацію Північно-Рогачицької зрошувальної системи перетворилась на штучну річку.
Балка Великі Сірогози, перетинаючи землі шести сільських рад і Нижньосірогозької селищної ради, проходить по території населених пунктів Нижньосірогозького району (с.с. Богданівка (балка Іполітова), Першопокровка, Новоолександрівка, Верхні Сірогози, смт. Нижні Сірогози), в яких проживає 10,4тис. жителів при загальній кількості населення району 17,1тис.чол. та с.Фрунзе Іванівського району з населенням 1,5тис. жителів.
За радянських часів балка була джерелом зрошення понад 7тис.га земель, у т.ч. 1,5тис.га – на державних зрошувальних системах, 2,4тис.га малого зрошення та більш як 3тис.га земель – „супутників”. У період розпаювання земель великих господарств через списання зрошуваних земель, переведення їх у богарні, а також зносу і розукомплектації зрошувальних мереж на даний час як державне, так і „мале” зрошення не функціонує.
На нараді, під час тривалого обговорення проблеми водозабезпечення балки, присутні висловлювали власне бачення перспектив її вирішення. І колегіально прийшли до наступних висновків. По-перше, беручі до уваги те, що водокористування у балці відноситься до категорії “використання води на комунально-побутові потреби та зрошення земель-“супутників”, водокористувачі на сьогодні готові здійснювати плату за воду згідно чинного законодавства. Саме за умови відшкодування водокористувачами витрат Управління каналів Північно-Рогачицької зрошувальної системи (ПРЗС) на основі трьохсторонніх договорів (Управління каналів ПРЗС, Іванівське МУВГ, водокористувачі) може бути відновлена подача води у балку.
По-друге, було прийнято рішення винести на розгляд сесії обласної ради розроблену Інститутом гідротехніки і меліорації УААН Схему підвищення водозабезпеченості балки Великі Сірогози та покращення екологічного стану ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Великі Сірогози». У Схемі викладені науково обґрунтовані заходи, які сприятимуть забезпеченню відновлення стабільного функціонування штучного водоакумулюючого, водоскидного та природоохоронного тракту «Балка Великі Сірогози – Агаманській під».