«В умовах обмеженості водних ресурсів, науковий підхід щодо їх раціонального використання набуває особливого значення», - В. Сташук

09.04.2012

Херсонщина, яку не можливо уявити без зрошення, і дає воду Автономній Республіці Крим і Запорізькій області не лише на полив, а й на комунальні та промислові потреби, стала базою для проведення республіканської наради, мета якої -об’єднати зусилля представників водного господарства та наукових установ України для організації ефективного використання зрошуваних земель та раціонального використання водних ресурсів.

05 квітня 2012 року на базі Інститут зрошуваного землеробства НААН України під керівництвом Голови Державного агентства водних ресурсів України Василя Андрійовича Сташука відбулась республіканська нарада з питань «Наукового забезпечення ефективного використання зрошуваних земель в Україні у 2012 році». В нараді прийняли участь представники Держводагентства України; Херсонської облдержадміністрації, обласної ради; гості з Автономної Республіки Крим; начальники водогосподарських організацій Винницької, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кировоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Черкаської областей України; начальники управлінь каналів; представники від наукових організацій та установ; а також сільськогосподарських підприємств.
Відкрив нараду Голова Державного агентства водних ресурсів України Сташук Василь Андрійович:
- «Наша нарада присвячена питанню ефективного використання зрошуваних земель, а саме ролі наукового забезпечення у реалізації цього напрямку.
І ми не випадково зібрались з вами саме на Херсонщині, яку без зрошення не можливо уявити. Але це лише одна із складових діяльності водогосподарського комплексу. Не слід забувати, що Херсонщина дає воду і Автономній Республіці Крим і Запорізькій області не лише на полив, а і на комунальні та промислові потреби. І в умовах обмеженості водних ресурсів, науковий підхід щодо їх раціонального використання, набуває особливого значення.
Тому Агентством була ініційована сьогоднішня зустріч з представниками обласної влади, водного господарства та наукових установ.
Треба відмітити, що це вже друга зустріч на такому рівні працівників водного господарства з науковцями.
Перша наша зустріч відбулась у листопаді 2011 року керівників водогосподарських організацій з науковцями Інституту водних проблем і меліорації НААН з наукового забезпечення розвитку водного господарства, меліорації земель та управління водними ресурсами. Після цієї наради базовою науковою установою з питань наукового забезпечення водогосподарсько-меліоративного комплексу визначено Інститут водних проблем і меліорації НААНУ.
І в нас вже є конкретні напрацювання з інститутом. В цьому році на замовлення водогосподарських організацій укладено більше 40 договорів на виконання науково-дослідних робіт в напрямках управління водними ресурсами, розвитку водного господарства та меліорації земель. Наголошую, що кожне управління водних ресурсів має співпрацювати з науковими установами для забезпечення наукового супроводу функціонування водогосподарського комплексу».

З вітальним словом на адресу учасників наради виступив голова Херсонської обласної ради Пелих Віктор Григорович та заступник голови Херсонської облдержадміністрації Мельник Михайло Андрійович. В своїх виступах вони наголошували на визначному значенні впровадження зрошення для Херсонщини та необхідності відбудови меліоративних систем.
«Я щиро вітаю вас на Херсонщині, - звернувся, зокрема, до присутніх Михайло Андрійович. - Мені відомо, що в цій залі зібралася практично вся еліта водогосподарського комплексу України.
Хочеться нагадати, що у минулому році аграрії Херсонщини зібрали рекордний врожай зернових – 2,5 млн тонн, в тому числі 1,7 млн тонн продовольчої пшениці. Обсяг виробництва валової продукції агропромислового комплексу склав 5,2 млн грн., що на 1 млрд грн. більше ніж у 2010 році.
Під врожай поточного року посіяно 611 тис. га озимих зернових культур, це на 82 тис. га більше попереднього року. Але, дефіцит опадів протягом серпня та всього осіннього періоду спричинив значне зниження вологи в ґрунті, а тривалі морози та відсутність снігового покрову у січні-лютому 2012 року спричинили промерзання ґрунту на глибину до одного метра. Це призвело до загибелі 43 відсотків озимих культур та нанесло аграріям збитки біля 1 млрд. грн.
В цих вкрай тяжких погодних умовах Херсонщина постраждала найбільше серед інших областей.
Тому було прийнято рішення про пересів значних площ озимих зернових кукурудзою, ярою твердою пшеницею, соєю та овочами.
В таких реальних умовах основна надія на отримання валових зборів сільгоспкультур покладається на зрошувані землі.
В області розроблена та затверджена на сесії обласної ради Комплексна програма розвитку водного господарства Херсонської області, якою передбачається довести площі використання зрошуваних земель до 2020 року до 390 тис. га.
Але окрім розвитку зрошуваного землеробства обласну державну адміністрацію турбують і питання пов’язані зі шкідливою дією вод та розвитком питного водопостачання сільських населених пунктів області.
У 2011 році обласна державна адміністрація провела спільну колегію з Держводагентством, завдяки чому вдалося відпрацювати ряд важливих питань щодо утримання та безперебійної роботи водогосподарського комплексу області, будівництва водовідвідної мережі в селі Фрунзе Іванівського району та кріплення берегів Каховського водосховища біля села Мала Лепетиха та Князе-Григорівка Великолепетиського району.
Тісну співпрацю з Державним агентством водних ресурсів України ми продовжимо і у поточному році».

Далі згідно порядку денного республіканської наради із основною доповіддю виступив Голова Державного агентства водних ресурсів Сташук Василь Андрійович. Він, зокрема, зазначив, що на даний час загальнодержавні меліоративні фонди (магістральні та міжгосподарські канали, трубопроводи, насосні станції, гідротехнічні споруди, захисні дамби тощо), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, збережені, знаходяться в задовільному стані та готові виконувати поставлені перед Держводагентством завдання. Сташук також доповів і про готовність до поливного сезону:
- «Всі магістральні канали готові до роботи. Державні зрошувальні системи також підготовлені своєчасно та в повному обсязі. Водогосподарські організації щорічно забезпечують потреби сільгоспвиробників з подачі води на зрошення відповідно до договірних зобов’язань.
Сьогодні вже можна підвести підсумки договірної кампанії і сказати, що у 2012 році ми очікуємо подати воду на полив 600 тис. гектарів, хоча ми можемо забезпечити на сьогодні подачу на 1 млн.гектарів. Традиційно найбільше це в Херсонській області – 244 тис.га, Автономній Республіці Крим – 141 тис.га, Запорізькій – 51 тис.га, Одеській – 63,7 тис.га.
А за розрахунками науковців, для забезпечення стабільного сільськогосподарського виробництва необхідно 3 млн.гектарів. На сьогодні з наявних зрошуваних земель не використовується у зрошуваному землеробстві 1,4 млн.га (66 %) і лише 746 тис.га (34 %) можна поливати без додаткових капвкладень. При цьому, на площі 919,4 тис.га (42 % від загальної площі) можливо реально відновити зрошуване землеробство.
Тому нам необхідно забезпечити науково-обґрунтований підхід до використання зрошуваних земель, і створити на базі Інституту водних проблем і меліорації єдиний центр по впровадженню зрошення, особливо в частині застосування крапельного зрошення. Це дозволить узагальнити підходи до використання зрошуваного землеробства та забезпечити державний підхід до запровадження нових технологій поливу та покласти край неякісній зрошуваній техніці та комплектуючим, які завозяться в Україну.
Як ви бачите, з нашого боку прикладається багато зусиль для збереження та забезпечення працездатності зрошувальних систем і в нас є перспективне бачення співпраці з науковцями в цій сфері, а саме в наступних напрямках:
- забезпечення функціонування державного водогосподарсько-меліоративного комплексу після передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем з комунальної у державну власність;
- використання гідротехнічних об’єктів в нових умовах господарювання;
- нормування втрат води у меліоративних системах;
- оцінка технічного стану внутрішньогосподарської зрошувальної мережі для визначення можливості її відновлення та застосування сучасної поливної техніки;
- застосування сучасних будівельних матеріалів при ремонті гідротехнічних споруд;
- розрахунок вартості надання послуг по зволоженню та регулюванню водно-повітряного режиму осушуваних земель;
- наукове обґрунтування зрошуваних норм для сучасних способів поливу сільськогосподарських культур у різних ґрунтово-кліматичних умовах зони зрошення;
- підвищення експлуатаційної надійності роботи об’єктів інженерної інфраструктури магістральних каналів.
І цей перелік можна продовжувати. Про конкретні питання, які потребують вирішення, докладніше скажуть керівники водогосподарських організацій».
По закінченні свого виступу Василь Андрійович наголосив на тому, що працівники водогосподарського комплексу відкриті до співпраці і додав: «Для цього в нас є і розвинута структура водогосподарських організацій, яка збережена і пройшла оптимізацію, і інтегровані підходи щодо управління водними ресурсами, і стабільне фінансування. Є бажання робити, є підтримка нашої діяльності з боку Президента та Уряду. І головне - у нас є людський ресурс, який може і вміє працювати».
Далі у своєму виступі Директор Інституту зрошуваного землеробства НААН Вожегова Раїса Анатоліївна познайомила присутніх з історією наукової установи, в якій проводився даний захід, з напрямками роботи, основними науковими розробками та досягненнями, а також вона доповіла про результати взаємозв’язку науки та впровадження зрошення, та наголосила на необхідності співпраці науки та виробництва на основі договорів та спільних проектів.
У свою чергу директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Ромащенко Михайло Іванович назвав Херсонщину – своєрідним полігоном зрошення. А Україна за його особистим переконанням має всі підстави стати світовим продовольчим донором. І це можна досягти лише поєднанням трьох складових: науки, освіти та виробництва.
Згідно порядку денного в обговоренні основних доповідей брали участь академік-секретар відділення землеробства, меліорації та механізації НААН України Булигін Сергій Юрійович, ректор Херсонського державного аграрного університету Базалій Валерій Васильович, Голова Республіканського комітету АР Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству Вайль Ігор Валентинович, Заступник директора Інституту водних проблем і меліорації НААН з наукової роботи Крученюк Василь Данилович, Завідувач відділу зрошуваного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН, доктор с.-г.н. Малярчук Микола Петрович та інші…
Всі виступаючі підкреслювали вирішальне значне науки в ефективності використання зрошуваних земель та були одностайні в тому, що практика сільськогосподарського виробництва, експлуатації та використання зрошувальних систем поставили ряд нагальних питань, які потребують додаткових наукових методичних та прикладних розробок для широкого оперативного їх застосування, особливо з проблем ресурсозбереження та нових методів відновлення гідротехнічних споруд та насосно-силового обладнання.